Установить приложение

Найсміливіші мами в світі: історії мам Захисників України

sovajewels
SOVA доводить, що не буває чужих мам.
Доки наші герої стоять на захисті України, ми, українці, привітаємо їх мам з Днем Матері.

З 1 по 31 травня на сайті sovajewels.com кожна мама може написати історію про свого сина чи доньку, які зараз боронять Україну. Кращі історії ми опублікуємо і всі мами, які прийняли участь в активності - отримають подарунки.
Мій Синочок — моє щастя, моє життя, старший Брат, захисник та приклад для молодших сестрички та братика!

Нікіта завжди намагався бути самостійним, прагнув допомогти мені у всьому, в чому тільки міг. Після 9-го класу сам пішов вчитися, а після влаштувався на роботу (йому не було ще й 18). Він так поспішав стати дорослим і незалежним.

Коли прийшла повістка, не замислюючись пішов в армію зі словами: "Мамо, я відслужу строкову і повернуся додому ... всього лише півтора роки!".

Пройшовши курс молодого бійця і склавши Присягу, Нікіта прийняв для себе чергове самостійне рішення — пов'язати життя з військовою справою.

Зараз мій Синочок стоїть на захисті своєї Батьківщини, своєї родини, волі всіх українців!

За кожної можливості Нікітка намагається хоча б написати мені рядок: "Мамо, у мене все нормально, а ви як?". А я йому розповідаю про те, чим займаються його молодші сестра та брат, як минає мій день, яка у нас погода. Ми знаходимо з ним про що пожартувати (адже важко завжди говорити, думати і жити лише війною). Щоразу я повторюю як сильно я його люблю ... як ми його любимо!

Я впевнена, що зараз ранок та вечір кожної української мами починається і закінчується молитвами за наших дітей, які стоять в обороні. Кожна українська мама знаходить нішу, в якій вона може допомогти нашим захисникам. Кожній українській мамі захисника дуже важко, але ніколи вона не дасть "слабинки" у своїх думках, у своїй душі, у своєму серці!

Ми, мами наших захисників, стійко чекатимемо і молимося за наших дітей!
Ми знаємо, що все буде Україна!
Слава нашим Героям!
Наш син завдяки поворотам долі та неймовірному власному бажанню отримав професію військового пілота, про яку мріяв з самого дитинства.

Ще в дитинстві, бавлячись всілякими іграшками та конструкторами, весь час конструював уявні польоти на літаках. Коли трохи підріс, виявив бажання брати участь у авіамодельному гуртку. Коли ж ми вирішили сина записати до гуртка, виявилося, що там є вікові обмеження, зараховували до тільки з 10 років, сину 10 ще не виповнилося. В будівлі, поряд з гуртком, розташована також і музична школа. І для того, щоб не витрачати час, записалися у музичну школу по класу скрипки, де він успішно провчився 1,5 класи. Здавши семестровий екзамен по скрипці, коли щойно виповнилося 10 років, син почав брати участь у гуртку з авіамоделювання. Разом з іншими учасниками сконструював кілька моделей літаків, які потім запускали та із захватом спостерігаючи за їх польотами.

Настирливість у здобутті професії проявлялася у сина змалечку. Ми з сім'єю змінили адресу проживання і в гурток біля музичної школи ходити не було можливості. Але з'явилася можливість приєднатися до таких же захоплених авіацією і відвідувати Авіаційно-космічний центр при Київському Палаці дітей та юнацтва. Ми з чоловіком працювали повний робочий день і не мали змоги супроводжувати сина. Тому він сам долав декілька пересадок у громадському транспорті, аби тільки бути у колі майбутніх авіаторів і надихатися цим спілкуванням. Коли ж настав час отримувати більш грунтовну спеціальну підготовку перед здачею ЗНО та вступом до льотного вузу, здав вступні іспити у фізико-математичний ліцей, навіть замислювався про вступ до військового училища. Отримавши серйозну підготовку та високі бали, ступив до омріяної Льотної академії, де на факультет льотної підготовки зараховували лише 50 чоловік.

Крім льотної справи, син весь час мріяв і про захист Вітчизни, планував бути військовим. Під час навчання сина в Академії, в країні почалися буремні часи, відбулася Революція Гідності. За наслідками антидержавницької політики президента-втікача, відбулися анексія Криму та військові дії на Донбасі, що не залишало синові сумнівів у подальшому виборі. Здавши іспити і отримавши диплом бакалавра, прийняв рішення стати до лав Повітряних Сил ЗСУ по контракту та отримувати диплом магістра заочно. Цілеспрямованість та наполегливість дали свої плоди, і вже тепер діючий офіцер Повітряних Сил ЗСУ під час російсько-української війни отримав чергове військове звання майора.

Мама — дає життя, на вірний шлях благословляє, наставляє і підтримує, материнським щитом захищає. Адже Материнська молитва найсильніша! І хай вона лунає в материнських душах і буде нашим Захисникам найщирішим оберегом! Бо з нами Бог і Україна! Слава Україні! Героям Слава!
Маємо з чоловіком двох дітей: дочку, яка волонтерить та сина, який зараз боронить Україну від московитів. Він записався в ТРО ще в перші дні війни. Зараз йому 45 років і він простий солдат. Приклад для своїх двох синів.

А моя дочка працює волонтером. Після роботи йде пакувати речі для відправки в Україну, продає сувеніри, зроблені своїми руками, а виручені кошти передає на передову для солдат. Ми з чоловіком пишаємося своїми дітьми, бо вони є патріотами нашої України. Заради своїх дітей кожна українська мама піде на все, щоб її діти були щасливі. А яке то щастя, коли москалі вступили війною на нашу землю? Тому ми, мами, якщо треба буде станемо пліч-о-пліч з нашими дорогими синами і чоловіками на захист нашої Вітчизни.
Мого сина звати Володимир, йому 35 років. Він пішов захищати Україну напередодні свого Дня народження. Зараз час від часу телефонує мені, говорить, що все у нього добре. А я кажу, що скоро це все закінчиться і він повернеться додому. Адже вдома його чекає маленький півторарічний синочок Максим.

Пригадую історію з дитинства, коли Володі було 6 років. На Старий Новий рік зранку відправила його посівати. Довго його не було. Виходжу на вулицю, а він стоїть біля сусідів з пустим пакетом і закликає усіх дітей йти сюди, до сусідів, тому що тут жуйки дають. Такий він був товариський, хотів щоб й інші діти отримали ті жуйки, хоча сам залишився без нічого. Для нього було не важливо, щоб в нього пустий пакет, а важливо те, що інші будуть радіти і відчують те щастя.

Я вважаю, що українські мами найсміливіші у світі, тому що виховали мужніх синів, які з гордістю йдуть захищати свою Батьківщину, тому що вірять у перемогу, вони моляться за своїх синів і не падають духом. Адже все буде Україна. Перемога за нами! І нехай всі сини українські, повернуться додому, адже там їх чекають їхні матері.
Моєму сину 19 років, його звати Микита. Ще з дитинства він прагнув бути самостійним. Так восени він пішов до лав Збройних сил України, про що я дізналась після того як він пройшов медичних огляд. Звісно, мені було приємно, що він такий самостійний, але й трохи лячно. Коли почалась війна, син подзвонив і сказав: «Мамо, почалась війна, але я та моя нова сім'я з якими ми служимо, не дамо образити нашу країну». Так я дізналась про початок війни. Зараз Микита на рубежі вогню, але я знаю, що зовсім скоро мій син повернеться додому і скаже, що Перемога за Україною. Усі матусі, чиї діти зараз там, тримайтесь. Ви справжні героїні, а сини — наші герої. Чекаємо їх вдома. Цілую Вас.
Долучайтеся до проєкту НАЙСМІЛИВІШІ МАМИ В СВІТІ
Залишай привітання для мам наших військових. Доєднуйся до благодійного проєкту та допоможи зібрати нам більше подарункових кошиків.
ІНШІ СТАТТІ НА ЦЮ ТЕМУ